Л цет инструкция по применению сироп

Л цет инструкция по применению сироп

Таблетки, покрытые пленочной оболочкой 5 мг

Одна таблетка содержит

активное вещество – левоцетиризина дигидрохлорид – 5 мг,

вспомогательные вещества: целлюлоза микрокристаллическая, натрия кроскармеллоза, магния стеарат, кремния диоксид коллоидный безводный, оболочка Opadry II (85 G 51300) зеленый: индигокармин (Е 132), желтый «солнечный» закат (Е 110), лецитин, полиэтиленгликоль, спирт поливиниловый, хинолиновый желтый (Е 104), тальк, титана диоксид (Е 171)

Таблетки круглой формы, с двояковыпуклой поверхностью, покрытые пленочной оболочкой зеленого цвета

Фармакотерапевтическая группа

Антигистаминные препараты системного действия.

Производные пиперазина. Левоцетиризин.

Код АТХ R06AЕ09

Фармакологические свойства

Фармакокинетика

Фармакокинетические параметры левоцетиризина изменяются линейно и практически не отличаются от фармакокинетики цетиризина.

Всасывание. После приема внутрь препарат быстро и полностью абсорбируется из желудочно-кишечного тракта. Прием пищи не влияет на полноту абсорбции, хотя скорость ее уменьшается. У взрослых после однократного приема препарата в терапевтической дозе (5 мг) максимальная концентрация (Сmах) в плазме крови достигается через 0,9 ч и составляет 270 нг/мл, после повторного приема в дозе 5 мг/сут – 308 нг/мл. Постоянный уровень концентрации достигается через 2 суток.

Распределение. Левоцетиризин на 90 % связывается с белками плазмы крови. Объем распределения (Vd) составляет 0,4 л/кг. Биодоступность достигает 100 %.

Метаболизм. В небольших количествах ( 14 %) метаболизируется в организме путем N- и О-деалкилирования (в отличие от других антагонистов Н1-гистаминовых рецепторов, которые метаболизируются в печени с помощью системы цитохромов) с образованием фармакологически неактивного метаболита. Деалкилирование в первую очередь опосредовано с CYP 3A4, во время ароматического окисления участвуют многочисленные и/или неизвестные изоформы CYP. Левоцетиризин не влияет на деятельность изоферментов CYP 1A2, 2С9, 2С19, 2D6, 2Е1 и 3А4 в концентрациях, значительно превышающих пик концентрации, достигнутой при приеме 5 мг дозы.

Из-за низкого уровня метаболизма и отсутствия метаболического потенциала взаимодействие левоцетиризина с другими лекарственными препаратами представляется маловероятным.

Выведение. У взрослых период полувыведения (Т1/2) составляет 8 ± 2 ч; у маленьких детей Т1/2 укорочен. У взрослых общий клиренс составляет 0,63 мл/мин/кг. Около 85,4 % принятой дозы препарата выводится почками в неизмененном виде путем клубочковой фильтрации и канальцевой секреции; около 12,9 % – через кишечник. Проникает в грудное молоко.

У пациентов с почечной недостаточностью (клиренс креатинина (КК)  40 мл/мин) клиренс препарата уменьшается, а T1/2 удлиняется (так, у больных, находящихся на гемодиализе, общий клиренс снижается на 80 %), что требует соответствующего изменения режима дозирования. Менее 10 % левоцетиризина удаляется в ходе стандартной 4-часовой процедуры гемодиализа.

Фармакодинамика

L-Цет® является блокатором Н1– гистаминовых рецепторов, энантиомером цетиризина, конкурентным антагонистом гистамина. Сродство к Н1-рецепторам у левоцетиризина в 2 раза выше, чем у цетиризина. Влияет на гистаминозависимую стадию аллергических реакций, уменьшает проницаемость сосудов и миграцию эозинофилов, ограничивает высвобождение медиаторов воспаления, благодаря чему предупреждает развитие и значительно облегчает течение аллергических реакций, устраняет экссудацию и зуд. Левоцетиризин практически не имеет антихолинергического и антисеротонинового действия. Не проникает через гематоэнцефалический барьер. В терапевтических дозах почти не имеет седативного эффекта.

Показания к применению

– симптоматическое лечение аллергического ринита (включая постоянный аллергический ринит) и крапивницы

Способ применения и дозы

Применяется внутрь с пищей или натощак, запивая небольшим количеством воды, не разжевывая.

Рекомендованная дневная доза составляет 5 мг (1 покрытая пленочной оболочкой таблетка).

Корректировка дозы рекомендуется пожилым пациентам с умеренной и тяжелой почечной недостаточностью (см. «Пациенты с почечной недостаточностью» ниже).

Пациенты с почечной недостаточностью: интервалы дозирования должны быть индивидуализированы в зависимости от функции почек. Обратитесь к следующей таблице и скорректируйте дозу, как указано. Чтобы использовать эту таблицу дозирования, требуется оценка клиренса креатинина пациента (КК) в мл/мин. КК (мл/мин) может быть оценен по креатинину сыворотки (мг/дл), определенной по следующей формуле:

КК = [140 – возраст (лет)] х масса (кг) (х 0.85 для женщин)

72 х креатинин сыворотки (мг/дл)

Корректировка дозирования для пациентов с нарушением функции почек:

Л цет инструкция по применению сироп

Народний рейтинг лікарів

L-ЦЕТ®
Назва: L-ЦЕТ® | Шукати L-ЦЕТ® в аптеках →
Міжнародна непатентована назва: Levocetirizine
Виробник: ТОВ “КУСУМ ФАРМ”, м. Суми, Україна
Лікарська форма: Сироп
Форма випуску: Сироп, 2,5 мг/5 мл по 60 мл або по 100 мл у флаконі; по 1 флакону разом з мірною ложкою в картонній коробці
Діючі речовини: 5 мл сиропу містять левоцетиризину дигідрохлориду 2,5 мг
Термін придатності: 3 роки
Номер реєстраційного посвідчення: UA/8612/02/01
Термін дії посвідчення: необмежений, з 12.05.2016
АТ код: R06AE09
Наказ МОЗ: 436 від 12.05.2016

  • Цiни на L-ЦЕТ® в аптеках

Інструкція для застосування L-ЦЕТ®

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

діюча речовина: levocetirizine dihydrochloride;

5 мл сиропу містять левоцетиризину дигідрохлориду 2,5 мг;

допоміжні речовини: гліцерин, пропіленгліколь, натрію метилпарагідроксибензоат (Е 219), натрію пропілпарагідроксибензоат (Е 217), сахароза, кислота оцтова льодяна, натрію ацетат тригідрат, смакова добавка м’яти перцевої, смакова добавка банана, хіноліновий жовтий (Е 104), вода очищена.

Лікарська форма. Сироп.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора в’язка рідина жовтого кольору з характерним запахом.

Антигістамінні засоби для системного застосування. Похідні піперазину.

Код АТХ R06A Е09.

Левоцетиризин – це активний стабільний R-енантіомер цетиризину, що відноситься до групи конкурентних антагоністів гістаміну. Фармакологічна дія зумовлена блокуванням Н1-гістамінових рецепторів. Спорідненість до Н1-гістамінових рецепторів у левоцетиризину у 2 рази вища, ніж у цетиризину. Впливає на гістамінзалежну стадію розвитку алергічної реакції, зменшує міграцію еозинофілів, судинну проникність, обмежує вивільнення медіаторів запалення. Попереджає розвиток та полегшує перебіг алергічних реакцій, чинить антиексудативну, протисвербіжну, протизапальну дію, практично не чинить антихолінергічної та антисеротонінової дії. У терапевтичних дозах практично не проявляє седативного ефекту.

Фармакокінетичні параметри левоцетиризину мають лінійну залежність і майже не відрізняються від таких у цетиризину.

Левоцетиризин після перорального застосування швидко та інтенсивно всмоктується. Прийом їжі не впливає на ступінь усмоктування левоцетиризину, але знижує його швидкість. Ступінь всмоктування левоцетиризину також не залежить від дози препарату. Біодоступність досягає 100 %.

У 50 % хворих дія левоцетиризину розвивається через 12 хвилин після прийому одноразової дози, а у 95 % – через 0,5-1 годину. Максимальна концентрація (Сmах) у сироватці крові досягається через 50 хвилин після одноразового прийому внутрішньо терапевтичної дози та утримується протягом 2 днів. Сmах становить 207 нг/мл після одноразового застосування і 308 нг/мл – після повторного застосування у дозі 5 мг відповідно.

Відсутня інформація щодо розподілу препарату у тканинах людини, а також щодо проникнення левоцетиризину крізь гематоенцефалічний бар’єр. У дослідженнях найбільша концентрація зафіксована у печінці та нирках, а найнижча – у тканинах центральної нервової системи. Об’єм розподілу – 0,4 л/кг. Зв’язування з білками плазми крові – 90 %.

В організмі людини метаболізму піддається приблизно 14 % левоцетиризину. Процес метаболізму включає оксидацію, N- та О- деалкілування і сполучення з таурином. Деалкілування у першу чергу відб увається з участю цитохрому CYP 3А4, тоді як у процесі оксидації задіяний цілий ряд цитохромних ізоформ. Левоцетиризин не впливає на активність цитохромних ізоферментів 1А2, 2С9, 2С19, 2D6, 2Е1, 3А4 у концентраціях, що значно перевищують максимальні після прийому дози 5 мг перорально. Враховуючи низький ступінь метаболізму та відсутність здатності до пригнічення метаболізму, взаємодія левоцетиризину з іншими речовинами (і навпаки) малоймовірна.

Екскреція препарату відбувається в основному за рахунок клубочкової фільтрації та активної канальцевої секреції. Період напіввиведення левоцетиризину з плазми крові у дорослих (Т1/2) становить 7,9 ± 1,9 години. Період напіввиведення препарату коротший у маленьких дітей. Загальний кліренс у дорослих – 0,63 мл/хв/кг. В основному виведення левоцетиризину та його метаболітів з організму відбувається із сечею (виводиться у середньому 85,4 % застосованої дози препарату). З фекаліями виводиться лише 12,9 % застосованої дози левоцетиризину.

Очевидний кліренс левоцетиризину для організму корелює з кліренсом креатиніну. У хворих із порушеннями функції нирок (кліренс креатиніну 4 діб на тиждень та протягом більше 4 тижнів) у період контакту з алергенами пацієнту можна запропонувати постійну терапію. При хронічних захворюваннях (хронічний алергічний риніт, хронічна кропив’янка) тривалість лікування становить до 1 року (дані доступні з клінічних досліджень при застосуванні рацемату).

Максимальна добова доза – 10 мг (20 мл сиропу).

Застосування левоцетиризину новонародженим та немовлятам віком до 6 місяців не рекомендується через обмеженість даних у цій віковій категорії.

Читать еще:  Лоратадин Штада - инструкция по применению, описание, наличие, аналоги

Препарат застосовувати дітям віком від 6 місяців.

Симптоми: симптоми передозування можуть включати сонливість у дорослих та початкове збудження і підвищену дратівливість з наступною сонливістю у дітей.

Лікування. Специфічного антидоту до левоцетиризину немає. У випадку появи симптомів передозування рекомендується симптоматична та підтримуюча терапія. Слід розглянути необхідність промивання шлунка через короткий час після прийому препарату. Гемодіаліз для виведення левоцетиризину з організму не ефективний.

З боку нервової системи: сонливість, головний біль, підвищена втомлюваність, слабкість, астенія, судоми, парестезія, запаморочення, непритомність, тремор, дисгевзія.

З боку психіки: порушення сну, збудження, галюцинації, депресія, агресія, безсоння, суїцидальні думки.

З боку серця: посилене серцебиття, тахікардія.

З боку органів зору: порушення зору, нечіткість зору.

З боку органів слуху та рівноваги: вертиго.

З боку печінки та жовчовивідних шляхів: гепатит.

З боку нирок та сечовидільної системи: дизурія, затримка сечі.

З боку імунної системи: гіперчутливість, включаючи анафілаксію та ангіоневротичний набряк.

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: задишка.

З боку травного тракту: діарея, блювання, запор, сухість у роті, нудота, біль у животі.

З боку шкіри та підшкірних тканин: стійкі медикаментозні висипання, свербіж, висипання, кропив’янка.

З боку кістково-м’язової системи: міалгія.

Результати досліджень: збільшення маси тіла, відхилення функціональних печінкових проб від норми.

Порушення харчування та обміну речовин: підвищений апетит.

Загальні порушення та стан у місці введення: набряк.

Зберігати при температурі не вище 25 °С в оригінальній упаковці.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Після першого відкриття флакона препарат зберігати не більше 4 тижнів.

По 60 мл або по 100 мл у флаконах. Кожен флакон у картонній упаковці з мірною ложкою.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності. Источник

40020, Україна, Сумська область, м. Суми, вул. Скрябіна, 54.

L-ЦЕТ® сироп, Кусум

Наименование: L-ЦЕТ® сироп, Кусум

Фармакологические свойства

левоцетиризин — это активный стабильный R-энантиомер цетиризина, относящийся к группе конкурентных антагонистов гистамина. Фармакологическое воздействие обусловлено блокированием Н1-гистаминовых рецепторов. Сродство к Н1-рецепторам у левоцетиризина в 2 раза выше, чем у цетиризина. Влияет на гистаминзависимую стадию развития аллергической реакции, понижает миграцию эозинофилов, сосудистую проницаемость, ограничивает высвобождение медиаторов воспаления. Предупреждает развитие и облегчает течение аллергических реакций, оказывает антиэкссудативное, противозудное, противовоспалительное воздействие, практически не оказывает антихолинергического и антисеротонинового действия. В терапевтических дозах практически не оказывает седативного эффекта.
Фармакокинетические параметры левоцетиризина имеют линейную зависимость и почти не отличаются от таковых цетиризина.
Абсорбция. Препарат быстро всасывается при приеме внутрь, прием пищи не влияет на степень всасывания, однако понижает его скорость; биодоступность достигает 100%.
У 50% заболевших воздействие лекарства развивается через 12 мин после приема однократной дозировки, а в 95% — через 0,5–1 ч. Сmах в плазме крови достигается через 50 мин после однократного приема внутрь терапевтической дозировки и сохраняется в течение 2 дней. Сmах составляет 207 нг/мл после однократного применения и 308 нг/мл — после повторного применения в дозе 5 мг.
Распределение. Отсутствует информация о распределении лекарства в тканях человека, а также о проникновении левоцетиризина через ГЭБ. В исследованиях наиболее высокая концентрация зафиксирована в печени и почках, а самая низкая — в тканях ЦНС. Объем распределения — 0,4 л/кг. Связывание с белками плазмы — 90%.
Биотрансформация. В организме человека метаболизму подвергается около 14% левоцетиризина. Процесс метаболизма включает оксидацию, N- и О-деалкилирование и соединение с таурином. Деалкилирование, в первую очередь, происходит при участии цитохрома CYP 3А4, в то время как в процессе оксидации задействован целый ряд цитохромных изоформ. Левоцетиризин не влияет на активность цитохромных изоферментов 1А2, 2С9, 2С19, 2D6, 2Е1, 3А4 в концентрациях, даже превышающих максимальные после принятия дозировки 5 мг перорально. Учитывая низкую степень метаболизма, отсутствие усиления угнетающего действия, взаимодействие левоцетиризина с иными веществами (и наоборот) маловероятно.
Выведение. Экскреция лекарства происходит как правило за счет клубочковой фильтрации и активной канальцевой секреции. T½ составляет 7,9±1,9 ч, общий клиренс — 0,63 мл/мин/кг. Не накапливается, полностью выводится из организма за 96 ч. 85,4% дозировки лекарства выводится в неизмененном виде с мочой, около 12,9% — с калом.
У заболевших с нарушениями функции почек (клиренс креатинина

Л-ЦЕТ СИРОП 2,5МГ/5МЛ 100МЛ

Условия отпуска Без рецепта
Производитель КУСУМ ФАРМ
Форма выпуска упаковка

для медичного застосування лікарського засобу

діюча речовина: levocetirizine dihydrochloride;

5 мл сиропу містять левоцетиризину дигідрохлориду 2,5 мг;

допоміжні речовини: гліцерин, пропіленгліколь, натрію метилпарагідроксибензоат (Е 219), натрію пропілпарагідроксибензоат (Е 217), сахароза, кислота оцтова льодяна, натрію ацетат тригідрат, смакова добавка м’яти перцевої, смакова добавка банану, хіноліновий жовтий (Е 104), вода очищена.

Лікарська форма. Сироп.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора в’язка рідина жовтого кольору з характерним запахом.

Антигістамінні засоби для системного застосування. Похідні піперазину.

Код АТХ R06A Е09.

Левоцетиризин – це активний стабільний R-енантіомер цетиризину, що відноситься до групи конкурентних антагоністів гістаміну. Фармакологічна дія зумовлена блокуванням Н1-гістамінових рецепторів. Спорідненість до Н1-гістамінових рецепторів у левоцетиризину у 2 рази вища, ніж у цетиризину. Впливає на гістамінзалежну стадію розвитку алергічної реакції, зменшує міграцію еозинофілів, судинну проникність, обмежує вивільнення медіаторів запалення. Попереджає розвиток та полегшує перебіг алергійних реакцій, чинить антиексудативну, протисвербіжну, протизапальну дію, практично не чинить антихолінергічної та антисеротонінової дії. У терапевтичних дозах практично не виявляє седативного ефекту.

Фармакокінетичні параметри левоцетиризину мають лінійну залежність і майже не відрізняються від таких у цетиризину.

Левоцетиризин після перорального застосування швидко та інтенсивно всмоктується. Прийом їжі не впливає на ступінь усмоктування левоцетиризину, але знижує його швидкість. Ступінь всмоктування левоцетиризину також не залежить від дози препарату. Біодоступність досягає 100 %.

У 50 % хворих дія левоцетиризину розвивається через 12 хв після прийому одноразової дози, а у 95 % – через 0,5-1 годину. Максимальна концентрація (Сmах) у сироватці досягається через 50 хв після одноразового прийому внутрішньо терапевтичної дози та утримується протягом 2 днів. Сmах становить 207 нг/мл після одноразового застосування і 308 нг/мл – після повторного застосування у дозі 5 мг відповідно.

Відсутня інформація щодо розподілу препарату у тканинах людини, а також щодо проникнення левоцетиризину крізь гематоенцефалічний бар’єр. У дослідженнях найбільша концентрація зафіксована у печінці та нирках, а найнижча – у тканинах центральної нервової системи. Об’єм розподілу – 0,4 л/кг. Зв’язування з білками плазми крові – 90 %.

В організмі людини метаболізму піддається близько 14 % левоцетиризину. Процес метаболізму включає оксидацію, N- та О- деалкілування і сполучення з таурином. Деалкілування у першу чергу відбувається за участю цитохрому CYP 3А4, тоді як у процесі оксидації задіяна ціла низка цитохромних ізоформ. Левоцетиризин не впливає на активність цитохромних ізоферментів 1А2, 2С9, 2С19, 2D6, 2Е1, 3А4 у концентраціях, що значно перевищують максимальні після прийому дози 5 мг перорально. Враховуючи низький ступінь метаболізму та відсутність здатності до пригнічення метаболізму, взаємодія левоцетиризину з іншими речовинами (і навпаки) малоймовірна.

Екскреція препарату відбувається в основному за рахунок клубочкової фільтрації та активної канальцевої секреції. Період напіввиведення левоцетиризину з плазми крові у дорослих (Т1/2) становить 7,9 ± 1,9 години. Період напіввиведення препарату коротший у маленьких дітей. Загальний кліренс у дорослих – 0,63 мл/хв/кг. В основному виведення левоцетиризину та його метаболітів з організму відбувається із сечею (виводиться у середньому 85,4 % застосованої дози препарату). З фекаліями виводиться лише 12,9 % застосованої дози левоцетиризину.

Очевидний кліренс левоцетиризину для організму корелює з кліренсом креатиніну. У хворих з порушеннями функції нирок (кліренс креатиніну 4 діб на тиждень та протягом більше 4 тижнів) у період контакту з алергенами пацієнту можна запропонувати постійну терапію. При хронічних захворюваннях (хронічний алергічний риніт, хронічна кропив’янка) тривалість лікування становить до 1 року (дані доступні з клінічних досліджень при застосуванні рацемату).

Максимальна добова доза – 10 мг (20 мл сиропу).

L-Цет: состав, показания, дозировка, побочные эффекты

Является противоаллергическим лекарством. Содержит активный R-энантиомер цетиризина, относящегося к группе антагонистов гистамина. Его действие обусловлено способностью блокировать гистаминовые (h1) рецепторы. Влияет на зависимую от гистамина фазу развития аллергии, уменьшая сосудистую проницаемость, миграцию эозинофилов, ограничивая высвобождение других медиаторов воспаления. Лекарство предупреждает развитие или облегчает течение аллергии, снимая зуд, отек, красноту и другие ее проявления.

Читать еще:  Отек Квинке: симптомы и лечение, первая помощь, осложнения

Состав и форма выпуска

Активный компонент: левоцетиризина дигидрохлорид.

Выпускается в виде таблеток (5 мг), сиропа (2,5 мг/5 мл).

Показания

Назначается L-Цет для симптоматического лечения (устранения проявлений):

– круглогодичного (персистирующего) аллергического ринита, сопровождающегося заложенностью носа, чиханием, ринореей (водянистыми выделениями), слезотечением, покраснением конъюнктивы;

– сезонного (интермиттирующего) аллергического ринита (сенной лихорадки, поллиноза);

– ХИК (хронической идиопатической крапивницы);

– аллергического дерматоза, сопровождающегося зудом, высыпаниями.

Противопоказания

Нельзя применять L-Цет:

– при непереносимости левоцетиризина, любого другого компонента лекарства (перечень смотреть в листе-вкладыше);

– при непереносимости производных пиперазина;

– при хронической болезни почек на ІV (терминальной) стадии.

Применение при беременности и кормлении грудью

L-Цет не назначают беременным или кормящим матерям (цетиризин проникает в молоко).

Способ применения и дозы

Таблетки и сироп применяют перорально (глотают). Прием таблетки не зависит от еды.

взрослым, детям старше 6 лет назначают 5 мг (одну таблетку или 10 мл сиропа) х1 раз/сутки; новорожденным 6–12 месяцев – 1,25 мг (2,5 мл сиропа) х1 раз/сутки; детям 1–6 лет – 1,25 мг (2,5 мл сиропа) х2 раза/сутки.

Максимальная доза, которую разрешено принять за сутки, составляет 10 мг (2 таблетки или 20 мл сиропа).

Длительность применения зависит от показаний. Лечение прекращают при исчезновении симптомов.

B случае устойчивого течения, в период контакта с аллергенами может быть назначена постоянная терапия. При хронических формах заболеваний продолжительность лечения может составлять до 1 года.

Передозировка

Симптомы передозировки: у взрослых – сонливость, возбуждение, у детей – повышенная раздражительность с переходом в сонливость.

Лечение передозировки: через короткое время после приема лекарства рассматривают необходимость промывания желудка. Рекомендуются прием сорбентов (угля активированного), симптоматическая, поддерживающая терапия. Гемодиализ не применяют.

Побочные эффекты

Неврологические расстройства: повышенная утомляемость, сонливость, головная боль, слабость, парестезии (нарушение вкусового восприятия), судороги, головокружение, дисгевзия, обморок, тремор.

Психические расстройства: суицидальные мысли, депрессия, бессонница, возбуждение, нарушение сна, галлюцинации, агрессия.

Кардиоваскулярные расстройства: тахикардия, усиленное сердцебиение.

Нарушения зрения: снижение остроты, нечеткость зрения.

Гепатобилиарные расстройства: воспалительные изменения печени (гепатит).

Расстройства равновесия и слуха: вертиго.

Мочевыделительные расстройства: задержка мочи, дизурия.

Иммунные расстройства: аллергические проявления, включая анафилаксию, ангионевротический отек.

Изменения лабораторных показателей крови: снижение числе тромбоцитов (тромбоцитопения), отклонения показателей функциональных печеночных проб.

Дыхательные расстройства: одышка.

Пищеварительные расстройства: диарея/запор, тошнота, сухость во рту, боли/дискомфорт в животе.

Изменения кожи: ангионевротический отек, зуд, сыпь, устойчивые высыпания, крапивница.

Опорно-двигательные расстройства: миалгия (боль в мышцах).

Обменные нарушения: увеличение массы тела, повышенный аппетит, отеки.

Условия и сроки хранения

Хранить L-Цет можно не больше 3 лет. После вскрытия флакона сироп нужно использовать в течение 4 недель. Температурный режим: 15–25°C.

Л цет инструкция по применению сироп

  • Показания к применению
  • Способ применения
  • Побочные действия
  • Противопоказания
  • Беременность
  • Взаимодействие с другими лекарственными средствами
  • Передозировка
  • Форма выпуска
  • Условия хранения
  • Синонимы
  • Состав

L-цет – лекарственный препарат группы антигистаминных средств. В состав препарата входит активный компонент – левоцетиризин – левовращающий энантиомер цетиризина. Для левоцетиризина характерно высокое сродство к H1-гистаминовым рецепторам, вследствие чего он оказывает выраженное влияние на гистаминзависимую стадию аллергической реакции. Препарат конкурентно блокирует H1-гистаминовые рецепторы, способствует снижению проницаемости сосудистой стенки и уменьшает миграцию эозинофилов. Левоцетиризин препятствует связыванию гистамина с H1-гистаминовыми рецепторами, предотвращает развитие аллергической реакции. Препарат также эффективен на более поздних стадиях развития аллергической реакции, левоцетиризин способствует уменьшению зуда, гиперемии и экссудации.
У пациентов с аллергическим ринитом препарат уменьшает ринорею, чихание, зуд и отек слизистой оболочки носа и носоглотки, облегчает носовое дыхание.

Препарат не оказывает седативного действия, не обладает сродством к холинергическим и серотонинергическим рецепторам.
После перорального применения препарата активный компонент хорошо абсорбируется в желудочно-кишечном тракте. Для препарата характерна высокая биодоступность (до 100%) и высокая степень связи с белками плазмы (до 90%). Терапевтический эффект препарата развивается в течение 15 минут после перорального применения и длится до 24 часов. Пик концентрации левоцетиризина в плазме крови отмечается спустя 55-60 минут после приема препарата. Выводится преимущественно почками, период полувыведения составляет от 7 до 10 часов. Препарат не проникает через гематоэнцефалический барьер, выделяется с грудным молоком. При длительной терапии (до 12 месяцев) препаратом L-цет не отмечалось кумуляции левоцетиризина в организме.

Показания к применению

Способ применения

Длительность курса лечения и дозы препарата определяет лечащий врач индивидуально для каждого пациента.

Взрослым и детям в возрасте старше 6 лет обычно назначают по 1 таблетке препарата 1 раз в сутки.
Пациентам, страдающим нарушением функции почек, с клиренсом креатинина от 50 до 80мл/мин обычно назначают препарат в стандартной дозе.
Пациентам, страдающим нарушением функции почек, с клиренсом креатинина от 30 до 50мл/мин обычно назначают по 1 таблетке препарата 1 раз в 48 часов.
Пациентам, страдающим нарушением функции почек, с клиренсом креатинина от 10 до 30мл/мин обычно назначают по 1 таблетке препарата 1 раз в 72 часа.
Длительность курса лечения обычно составляет от 7 дней до 6 недель. Длительность курса лечения пациентов с хроническими аллергическими реакциями может составлять до 12 месяцев.

L цет сироп инструкция

Описание препарата L-Цет ®

Состав лекарственного средства

Таблетки: 1 таблетка, покрытая оболочкой, содержит левоцетиризина дигидрохлорида 5 мг.

Сироп: 5 мл сиропа содержат левоцетиризина дигидрохлорида 2,5 мг.

Лекарственная форма

Таблетки, покрытые оболочкой зеленого цвета.

Сироп (прозрачная вязкая жидкость желтого цвета с характерным запахом).

Фармакотерапевтическая группа

Антигистаминные средства для системного применения.

Показания для применения

Симптоматическое лечение аллергических ринитов, в том числе круглогодичных аллергических ринитов, хроническая идиопатическая крапивница.

Противопоказания

Повышенная чувствительность к левоцетиризину, других производных пиперазина или к любому другому компоненту препарата.

Тяжелая хроническая почечная недостаточность (клиренс креатинина менее 10 мл/мин).

Способ применения и дозы

Таблетки: Препарат назначать взрослым и детям старше 6 лет внутрь при суточной дозе 5 мг 1 раз в сутки. Принимать таблетку независимо от приема пищи. Таблетку необходимо глотать целиком, запивая небольшим количеством воды.

Сироп: Препарат назначают взрослым и детям в возрасте от 2 лет, внутрь, независимо от приема пищи.

Детям в возрасте от 2 до 6 лет – по 1,25 мг (2,5 мл сиропа) 2 раза в сутки.

Взрослым и детям старше 6 лет назначают 5 мг (10 мл сиропа) 1 раз в сутки.

Таблетки: Таблетки от аллергии для детей не рекомендуется принимать в возрасте до 6 лет.

Сироп: Препарат применяют детям старше 2 лет.

Применение в период беременности или кормления грудью

В период беременности применение левоцетиризина противопоказано. Проникает в грудное молоко, поэтому в случае возникновения необходимости применения препарата, кормление грудью следует прекратить.

Условия хранения и прочая информация

Хранить при температуре не выше 25 ºС в защищенном от света и недоступном для детей месте.

Упаковка

Таблетки: По 10 таблеток в блистере, по 3 или по 10 блистеров в картонной упаковке.

Сироп: По 60 мл или по 100 мл во флаконах. Каждый флакон в картонной коробке с мерной ложкой.

Народний рейтинг лікарів

L-ЦЕТ®
Назва: L-ЦЕТ® | Шукати L-ЦЕТ® в аптеках →
Міжнародна непатентована назва: Levocetirizine
Виробник: ТОВ “КУСУМ ФАРМ”, м. Суми, Україна
Лікарська форма: Сироп
Форма випуску: Сироп, 2,5 мг/5 мл по 100 мл у флаконах № 1
Діючі речовини: 5 мл сиропу містять левоцетиризину дигідрохлориду 2,5 мг
Допоміжні речовини: Гліцерин, пропіленгліколь, натрію метилпарагідроксибензоат (Е 219), натрію пропілпарагідроксибензоат (Е 217), сахароза, кислота оцтова льодяна, натрію ацетат тригідрат, смакова добавка м’яти перцевої, смакова добавка банану, хіноліновий жовтий (Е 104), вода очищена.
Фармакотерапевтична група: Блокатори Н1-рецепторів
Показання: – Симптоматичне лікування алергійних ринітів, у тому числі цілорічних алергійних ринітів;– хронічна ідіопатична кропив’янка.
Термін придатності: 3 роки
Номер реєстраційного посвідчення: UA/8612/02/01
Термін дії посвідчення: з 11.05.2011 по 11.05.2016
Термін дії реєстраційного посвідчення закінчився.
Пошук даних про реєстрацію препарату L-ЦЕТ®
АТ код: R06AE09
Наказ МОЗ: 267 від 11.05.2011
Інструкція для застосування L-ЦЕТ®

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

Склад лікарського засобу:

діюча речовина: levocetirizine dihydrochloride;

5 мл сиропу містять левоцетиризину дигідрохлориду 2,5 мг;

допоміжні речовини: гліцерин, пропіленгліколь, натрію метилпарагідроксибензоат (Е 219), натрію пропілпарагідроксибензоат (Е 217), сахароза, кислота оцтова льодяна, натрію ацетат тригідрат, смакова добавка м’яти перцевої, смакова добавка банану, хіноліновий жовтий (Е 104), вода очищена.

Лікарська форма. Сироп.

Прозора в’язка рідина жовтого кольору з характерним запахом.

Читать еще:  Показания горячего укола

Назва і місцезнаходження виробника.

Україна, м. Суми, вул. Скрябіна, 54.

Антигістамінні засоби для системного застосування. Похідні піперазину.

Код АТС R06A Е09.

Левоцетиризин – це активний стабільний R-енантіомер цетиризину, що відноситься до групи конкурентних антагоністів гістаміну. Фармакологічна дія зумовлена блокуванням Н1-гістамінових рецепторів. Спорідненість до Н1-гістамінових рецепторів у левоцетиризину у 2 рази вище, ніж у цетиризину. Впливає на гістамінзалежну стадію розвитку алергічної реакції, зменшує міграцію еозинофілів, судинну проникність, обмежує вивільнення медіаторів запалення. Попереджає розвиток та полегшує перебіг алергійних реакцій, чинить антиексудативну, протисвербіжну, протизапальну дію, практично не чинить антихолінергічної і антисеротонінової дії. У терапевтичних дозах практично не виявляє седативного ефекту.

Фармакокінетичні параметри левоцетиризину мають лінійну залежність і майже не відрізняються від таких у цетиризину.

Абсорбція. Препарат швидко всмоктується при застосуванні внутрішньо, прийом їжі не впливає на ступінь усмоктування, але знижує його швидкість; біодоступність досягає 100 %.

У 50 % хворих дія препарату розвивається через 12 хв після приймання одноразової дози, а у 95 % – через 0,5 — 1 годину. Максимальна концентрація (Сmах) у сироватці досягається через 50 хв після одноразового прийому внутрішньо терапевтичної дози та утримується протягом 2 днів. Сmах становить 207 нг/мл після одноразового застосування і 308 нг/мл – після повторного застосування у дозі 5 мг відповідно.

Розподіл. Відсутня інформація щодо розподілу препарату у тканинах людини, а також щодо проникнення левоцетиризину крізь гематоенцефалічний бар’єр. У дослідженнях найбільша концентрація зафіксована у печінці та нирках, а найнижча – у тканинах центральної нервової системи. Об’єм розподілу – 0,4 л/кг. Зв’язування з білками плазми – 90 %.

Біотрансформація. В організмі людини метаболізму піддається близько 14 % левоцетиризину. Процес метаболізму включає оксидацію, N- та О- деалкілування і сполучення з таурином. Деалкілування, в першу чергу, відб увається за участю цитохрому CYP 3А4, у той час як у процесі оксидації задіяна ціла низка цитохромних ізоформ. Левоцетиризин не впливає на активність цитохромних ізоферментів 1А2, 2С9, 2С19, 2D6, 2Е1, 3А4 у концентраціях, що навіть перевищують максимальні після прийняття дози 5 мг перорально. Враховуючи низький ступінь метаболізму, відсутність посилення пригнічувальної дії, взаємодія левоцетиризину з іншими речовинами (і навпаки) малоймовірна.

Виведення. Екскреція препарату відбувається в основному за рахунок клубочкової фільтрації та активної канальцевої секреції. Період напіввиведення становить 7,9 ± 1,9 години, загальний кліренс – 0,63 мл/хв/кг. Не накопичується, повністю виводиться з організму за 96 годин. 85,4 % дози препарату виводиться у незміненому вигляді із сечею, близько 12,9 % – з фекаліями.

У хворих з порушеннями функції нирок (кліренс креатиніну о С, у захищеному від світла місці та недоступному для дітей місці.

Після першого відкриття флакона препарат зберігати не більше 4 тижнів.

По 100 мл у флаконах. Кожний флакон у картонній коробці з мірною ложкою. Источник

действующее вещество: levocetirizine dihydrochloride;

5 мл сиропа содержат левоцетиризина дигидрохлорида 2,5 мг

вспомогательные вещества: глицерин, пропиленгликоль, натрия метилпарагидроксибензоат (Е 219), натрия пропилпарагидроксибензоат (Е 217), сахароза, кислота уксусная ледяная, натрия ацетат тригидрат, вкусовая добавка мяты перечной, вкусовая добавка банана, хинолин желтый (Е 104), вода очищенная.

Лекарственная форма

Основные физико-химические свойства : прозрачная вязкая жидкость желтого цвета с характерным запахом.

Фармакологическая группа

Антигистаминные средства для системного применения. Производные пиперазина.

Код АТХ R06A Е09.

Фармакологические свойства

Левоцетиризин — это активный стабильный R-энантиомер цетиризина, относящийся к группе конкурентных антагонистов гистамина. Фармакологическое действие обусловлено блокированием Н 1 -гистаминовых рецепторов. Сродство к Н 1 -гистаминовых рецепторов в левоцетиризина в 2 раза выше, чем в цетиризина. Влияет на гистаминзависимую стадию развития аллергической реакции, уменьшает миграцию эозинофилов, сосудистую проницаемость, ограничивает высвобождение медиаторов воспаления. Предупреждает развитие и облегчает течение аллергических реакций, оказывает антиэкссудативное, противоаллергическое, противовоспалительное действие, практически не оказывает антихолинергического и антисеротонинового действия. В терапевтических дозах практически не проявляет седативного эффекта.

Фармакокинетические параметры левоцетиризина имеют линейную зависимость и почти не отличаются от таковых у цетиризина.

Левоцетиризин после перорального применения быстро и интенсивно всасывается. Прием пищи не влияет на степень всасывания левоцетиризина, но снижает его скорость. Степень всасывания левоцетиризину также не зависит от дозы препарата. Биодоступность достигает 100%.

У 50% больных действие левоцетиризина развивается через 12 минут после приема однократной дозы, а в 95% — через 0,5-1 час. Максимальная концентрация ( mах ) в сыворотке крови достигается через 50 минут после однократного приема внутрь терапевтической дозы и сохраняется в течение 2 дней. С mахсоставляет 207 нг / мл после однократного применения и 308 нг / мл — после повторного применения в дозе 5 мг соответственно.

Отсутствует информация о распределении препарата в тканях человека, а также о проникновении левоцетиризина сквозь гематоэнцефалический барьер. В исследованиях наибольшая концентрация зафиксирована в печени и почках, а самая низкая — в тканях центральной нервной системы. Объем распределения — 0,4 л / кг. Связывание с белками плазмы крови — 90%.

В организме человека метаболизму подвергается примерно 14% левоцетиризина. Процесс метаболизма включает оксидацию, N- и О-деалкилирования и сообщения с таурином. Деалкилирования в первую очередь происходит при участии цитохрома CYP ЗА4, тогда как в процессе окисления задействован целый ряд цитохромных изоформ. Левоцетиризин не влияет на активность цитохромных изоферментов 1А2, 2С9, 2С19, 2D6, 2Е1, ЗА4 в концентрациях, значительно превышающих максимальные после приема дозы 5 мг перорально. Учитывая низкую степень метаболизма и отсутствие способности к подавлению метаболизма, взаимодействие левоцетиризина с другими веществами (и наоборот) маловероятно.

Экскреция препарата происходит в основном за счет клубочковой фильтрации и активной канальцевой секреции. Период полувыведения левоцетиризину из плазмы крови у взрослых (Т 1/2 ) составляет 7,9 ± 1,9 часа. Период полувыведения короче у маленьких детей. Общий клиренс у взрослых — 0,63 мл / мин / кг. В основном вывода левоцетиризина и его метаболитов из организма с мочой (выводится в среднем 85,4% дозы препарата). С фекалиями выводится 12,9% дозы левоцетиризина.

Очевидный клиренс левоцетиризина для организма коррелирует с клиренсом креатинина. У больных с нарушениями функции почек (клиренс креатинина 4 дней в неделю и в течение более 4 недель) в период контакта с аллергенами пациенту можно предложить постоянную терапию. При хронических заболеваниях (хронический аллергический ринит, хроническая крапивница) продолжительность лечения составляет до 1 года (данные доступны по клиническим исследованиям при применении рацемата).

Максимальная суточная доза — 10 мг (20 мл сиропа).

Применение левоцетиризина новорожденным и младенцам в возрасте до 6 месяцев не рекомендуется из-за ограниченности данных в этой возрастной категории.

Препарат применять детям в возрасте от 6 месяцев.

Передозировка

Симптомы: симптомы передозировки могут включать сонливость у взрослых и первоначальное возбуждение и повышенную раздражительность с последующей сонливостью у детей.

Лечение. Специфического антидота к левоцетиризину нет. В случае появления симптомов передозировки рекомендуется симптоматическая и поддерживающая терапия. Следует рассмотреть необходимость промывание желудка через короткое время после приема препарата. Гемодиализ для вывода левоцетиризину из организма не эффективен.

Побочные реакции

Со стороны нервной системы: сонливость, головная боль, повышенная утомляемость, слабость, астения, судороги, парестезии, головокружение, обморок, тремор, дисгевзия.

Со стороны психики: нарушение сна, возбуждение, галлюцинации, депрессия, агрессия, бессонница, суицидальные мысли.

Со стороны сердца: тахикардия, тахикардия.

Со стороны органа зрения: нарушение зрения, нечеткость зрения.

Со стороны органов слуха и равновесия: вертиго.

Со стороны печени и желчевыводящих путей: гепатит.

Со стороны почек и мочевыделительной системы: дизурия, задержка мочи.

Со стороны иммунной системы: гиперчувствительность, включая анафилаксии и ангионевротический отек.

Со стороны дыхательной системы, органов грудной клетки и средостения: одышка.

Со стороны пищеварительного тракта: диарея, рвота, запор, сухость во рту, тошнота, боль в животе.

Со стороны кожи и подкожных тканей: устойчивые медикаментозные высыпания, зуд, сыпь, крапивница.

Со стороны костно-мышечной системы: миалгия.

Результаты исследований : увеличение массы тела, отклонения функции печени от нормы.

Нарушение питания и обмена веществ: повышенный аппетит.

Общие нарушения и состояние в месте введения отек.

Срок годности

Условия хранения

Хранить при температуре не выше 25 ° С в оригинальной упаковке.

Хранить в недоступном для детей месте.

После вскрытия флакона препарат хранить не более 4 недель.

По 60 мл или по 100 мл в флаконах. Каждый флакон в картонной упаковке с мерной ложкой.

Ссылка на основную публикацию